На Львівщині родина три роки вважала загиблим і поховала військового Назара Далецького. ДНК-експертиза підтвердила смерть, але боєць виявився живим і повернувся з полону.
Історія 46-річного військовослужбовця Назара Далецького схожа на справжнє диво. Із травня 2022 року боєць не виходив на зв’язок. Спершу його вважали зниклим безвісти. Невдовзі родині повідомили — Назар загинув, а ДНК-експертиза це підтвердила. Та згодом з’ясувалося — це була фатальна помилка. Сім’я поховала останки невідомої людини.
Як сталася ця помилка та що пережили рідні — у репортажі кореспондентки ТСН Марічки Кужик.
Кімната, що дочекалася господаря
Кімната Назара чекає на нього — тут все так, як він залишив останнього разу. На стіні поруч з іконою — портрет військового, а в іншій кімнаті на столі — його дитячі світлини та нагороди. Серед них і та, яку вручали зі сльозами на очах.
З матеріалів ТСН: «Нагороду йому посмертно, Хрест Героя».
Пані Наталі, мамі Назара, зараз 72 роки. Три роки тому вона поховала свого сина, але виявилося, що він живий.
Наталія Далецька, мама: «Повернувся вчора з полону, якого я не бачила три роки девʼять місяців. Дуже тяжко. Поховала його через рік після того, як він пішов на війну».
Дзвінок від окупанта та фатальна експертиза
46-річний Назар Далецький воював у 24-й бригаді майже від початку повномасштабного вторгнення. Через три місяці після мобілізації його мамі зателефонував незнайомець.
Наталія Далецька, мама: «Ваш син в плєну. То вже пізно, було 11 вечора. Я така: „Назарчику!“, а він: „Ваш син в плєну. Я тот, хто його в плєн брал“. І всьо».
Після цього Наталя про сина не чула нічого. Спочатку його внесли в списки зниклих безвісти, потім — полонених. Але вже у 2023 році родину сповістили: Назар загинув на свій день народження, тіло сильно обгоріло.
Роксолана Макогін, двоюрідна сестра Назара: «З Дніпра зателефонували тітці, слідча, що ваш син загинув, у нас співпадають ДНК 99.9%. Я казала: „Він мав бути в полоні, а ви кажете, що він загинув“. Вона сказала: „Всяке буває, а може їх кудись перевозили, тіло є в моргу вже пів року“».
Попри сумніви мами, староста села Оксана Кухар згадує, що залишати останки не похованими не могли.
Оксана Кухар, староста села: «Мама ще тоді казала: „Якщо він живий, він знає, де його хата, і він повернеться“. Я не можу дозволити, якщо це дійсно він, щоб його кістки поховали десь в Харкові. Зустріч героя, прощання — все було як у всіх героїв. Зустрічали багато, на колінах, родичі, однокласники».
Могила невідомого
25 травня у Великому Дорошеві відбувся похорон. Тоді мама ще не знала, що ховає не сина, а останки невідомої людини. Зараз на цвинтарі фото Назара з хреста вже зняли.Найкращі камери
Максим Струк, племінник: «Тут чиясь дитина лежить — тато, брат чи жінка якась. Невідомо, хто тут лежить, треба людину викопати і поховати, звідки вона є. Бетон — все залите. Пам’ятник вже був готовий, гроші вже навіть вернули, пам’ятник вже з фотографією був».Найкращі камери
«Вітали мене з воскресінням»
Про те, що Назар живий, родину торік повідомив побратим, який повернувся з полону. Згодом це підтвердили ще двоє звільнених бійців. І ось, під час чергового обміну, телефон пані Наталії задзвонив. Мама Назара досі не може оговтатися від щастя.
Наталія Далецька, мама: «Так бадьоро говорив: „Мамо, то я“. Я запитала, чи руки-ноги є, бо чиєсь ми ДНК робили. Є, все на місці».
Сам Назар про своє «поховання» дізнався вже в Координаційному штабі. Тепер він згадує про це з гіркою усмішкою під час розмови з сестрами.
Назар Далецький: «Спочатку я був шокований, як мені сказали, що я загинув. Бо я думав, що знають, що я в полоні. Тоді вже вітали мене з воскресінням».
Як сталася помилка?
Через цей резонансний випадок до Харкова, де проводили експертизу, особисто поїхав заступник міністра МВС Леонід Тимченко.
Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ: «Ми розуміємо, яка це резонансна і неприпустима подія, адже таких помилок бути не може. Ретельно ми будемо вивчати цей випадок, піднімати всі експертизи, які відбирались у матері та решток для порівняння, що були передані на поховання».
Тепер рідні Назара наполягають на ексгумації, аби невідомий герой зміг повернутися до своєї родини.
Роксолана Макогін, двоюрідна сестра Назара: «Хочемо, щоб перепоховали. Це чиясь людина, чийсь родич. Думаю, якщо проведуть ексгумацію — вже дали дозвіл — і може будемо знати краще інформацію».
Назар наразі перебуває під наглядом лікарів — він виснажений полоном та катуваннями. На запитання, за чим скучив найбільше, відповідає коротко: «За свободою».
Наталія Далецька, мама: «Дай Боже, щоб всім мамам діти поверталися, то так тяжко чекати, а я ще так довго чекала…»
