У запорозьких козаків сережка часто була не прикрасою, а знаком, який повідомляв про становище воїна в родині. За її розташуванням побратими могли зрозуміти, кого варто особливо берегти.
Сережка в правому вусі
Означала, що козак — єдиний син у сім’ї.
Його намагалися не наражати на зайву небезпеку, адже саме він мав продовжити рід.
Сережка в лівому вусі
Свідчила, що козак — останній чоловік у роді.
У разі його загибелі рід припинявся, тому до такого воїна ставилися з особливою увагою.
Сережки в обох вухах
Рідкісний випадок. Так позначали козака, який був єдиною дитиною в родині або мав особливе родинне значення. Його намагалися берегти найбільше.
Навіщо це було потрібно?
Сережка слугувала простим візуальним знаком для отаманів і товаришів:
• кого не варто ставити в найнебезпечніші місця,
• кому допомогти в бою чи поході,
• хто ніс відповідальність за продовження роду.
Це не був суворий «закон», а радше звичай і традиція, що відображали цінність родини та роду в козацькому середовищі.
