І ось я вже знайшла непогану квартиру. Вже готувалась до купівлі. Планувала ще якісь мінімальні меблі й техніку придбати. Та коли про це дізнався зять – його це розлютило.
– І нащо вам квартира? Однаково ж сидите в Італії. А нам от автівка нормальна потрібна!
– Я хочу мати свій куточок, все ж будинок вам залишила!
Далі цю тему не підіймали. І ось ми почали готуватись до Нового року. Я допомагала дочці всі страви робити. І ось нарешті сіли за стіл. Та раптом прийшов зять і мало не з порогу спитав мене:
– А ви скільки дали на продукти для столу?
Я знітилася. Донька уважно подивилась на чоловіка, аби він замовк. Та Рома продовжив:
– А що таке? Я на цей стіл дав 6 тисяч гривень. Ви що тут просто так прийшли поїсти. Давайте якісь гроші за всі ці салати.
Мені аж серце закололо після його слів. Стала, зібралась і просто пішла геть. В сльозах подзвонила своїй подрузі, вона мене до себе запросила.
– Слухай, ну документи ж на хату на тобі! Вижени їй і по всьому! Буде зять думати головою.
– Як я так з донькою й онуками чинити можу?
Я розумію, що Рома так вчинив саме через те, що я йому гроші на автівку не дала, а квартиру купувати зібралась. Та що я мала робити? Скажіть, як би ви відреагували, якби зять вас вигнав на самий Новий рік
![]()