StorinkaUA

Тут цікаво

  • НОВИНИ
  • ІСТОРІЇ
  • ПОРАДИ
  • РЕЦЕПТИ
  • ЦІКАВЕ
  • Home
  • ІСТОРІЇ
  • В житті не забуду, що зробили друзі, коли зі мною стався страшний нещасний випадок.

В житті не забуду, що зробили друзі, коли зі мною стався страшний нещасний випадок.

admin
05.01.2026 No Comments


Вже шість років я живу і працюю у Франції. Як і всі вирішила поїхати, щоб заробити грошей дітям на квартири і машини. На мій сьомий рік перебування в чужій квартирі діти все частіше почали телефонувати з проханнями повернутись. 

– Мамо, ти там сидиш вже сьомий рік. Може досить? Хіба добре, що онуки ростуть і не бачать бабусі? Повертайся додому. 

Я підтримувала зв’язок з дітьми і друзями на Батьківщині. Не було такого, що поїхала і геть про них забула. По можливості писала і телефонувала в месенджерах.  Однак діти все одно в один голос заявляли, щоб я поверталась додому. 

– Не потрібні нам ті квартири і машини. Головне, щоб ти була поруч. 

Словом попри те, що я могла продовжувати жити і працювати у Франції, повернулась додому. Діти мене радо зустріли і допомогли дістатись хати в селі. 

Там я, на зароблені за шість років гроші, навела порядок в будинку, провела воду в хату і зробила всі зручності в ній, щоб не бігати постійно на вулицю, особливо взимку. 

Також купила собі два десятки курей. Ну а що, буду розводити і яйця продаватиму і м’ясо куряче теж. Воно ж все домашнє, розбиратимуть швидко. 

Словом жила небагато, але була щаслива, адже не голодую та і маю міцне здоров’я. Головне, що сім’я поруч зі мною. А все інше не сильно турбує і взагалі не має значення. 

Одного разу я йшла на базар за кормом для курей. Якийсь божевільний на великій швидкості вилетів з-за кута. Я в той момент якраз переходила дорогу. Він звісно мене помітив і намагався загальмувати, але вже було пізно. Словом прийшла до тями вже в лікарні. 

– Де я? 

Слова давались мені дуже важко, в горлі наче пересохло. Однак треба було дізнатись, що сталось. Бо останнє, що я пам’ятаю, це похід на ринок і машину, що на великій швидкості вивернула з-за кута. 

– Ти в лікарні, мамо. Добре, що отямилась нарешті. Тебе збила машина, ти пам’ятаєш це? 

– Так, щось пригадую. Можна мені води? 

Мене напоїли і знаєте, жити далі стало трохи легше. Однак не розуміла, чому всі виглядають такими засмученими. Я ж жива, зі мною все в порядку. То ж чого сумувати? 

– Мамо, нам потрібно тобі дещо сказати. На жаль, через те, що машина була на великій швидкості, тобі дуже сильно пошкодили хребет. То ж ти не можеш зараз ходити. Скажу одразу, це можна виправити, якщо зробити операцію. Але у нас немає таких грошей. Навіть попри те, що я продав всю свою сільську техніку, а Оля господарку. 

Мені було важко сприйняти цю новину, та все ж спробувала. Врешті-решт діти ж від мене не відмовляються і готові допомогти всім чим можуть. Через тиждень в лікарні, я вже могла сидіти. Син привіз мені телефон і вже стало веселіше. В мене тепер було багато часу, щоб надолужити спілкування з друзями. То ж спершу подзвонила свої найкращій подружці Світлані. 

– Привіт, Галю. Як ти? 

– Та я от в лікарні! Мене ж машина збила, то тепер лікуюсь. 

Словом дізналась Світлана і про те, що я не можу ходити, і про операцію. А сама натомість розповіла, що її донька народила первістка. Пам’ятаю, як довго вони йшли до того, щоб Аліна нарешті завагітніла. Згодом, мені почали телефонувати всі друзі і знайомі, щоб висловити свою підтримку.

Так пройшов ще тиждень. Я вже не могла дочекатись, коли мене випишуть з лікарні. Але раптом в палату забігає щасливий син і приголомшує мене новиною.

– Мамо, завтра тобі зроблять операцію. І ти знову зможеш ходити. 

– Але звідки ви взяли гроші? 

– Тітка Свєта допомогла організувати збір. Скинулись всі твої друзі і просто люди з інтернету. Словом тих грошей вистачить не тільки на операцію, а ще й на відновлення після. 

Сльози радості і щастя потекли по моєму обличчю. Певно я в житті щось таки зробила правильно, якщо Бог  нагородив мене такими друзями і дітьми. Як почну вже знову бігати, то обов’язково віддячу їм за допомогу. 

Loading

Навігація записів

Ніколи ще не бачила маму в такому стані. В неї руки трусилися, а сльози наверталися на очі. Той день ми не забудемо
– Ти ж все одно повернешся на заробітки, то ще собі заробиш, а нам дуже гроші зараз треба, то мусиш віддати, – напали доньки

Related Articles

Коли паркан це не лише паркан

admin
06.05.2026 No Comments

Рожева сукня

admin
05.05.202605.05.2026 No Comments

Цього вересня мені виповнилося 60 років

admin
05.05.2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Гігантська пожежа в Чорнобильській зоні: названа причина займання. Причиною масштабної пожежі в Чорнобильській зоні стало падіння безпілотника. Полум’я вже охопило понад тисячу гектарів території.
  • Виростуть як на дріжджах: 5 народних рецептів для підживлення огірків на початку росту.
  • Обробіть сад та город від слимаків зараз — і забудьте про них до кінця сезону! 4 дієві методи.
  • Коли у травні краще садити огірки, та як правильно це робити, щоб родили ціле літо. Агрономи дали пораду
  • Пирій боїться цього! Простий спосіб, який знищує бур’ян із корінням. Город очистився сам
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes