У різних куточках України одна й та сама конструкція може мати зовсім різні назви — і саме в цьому чарівність нашої мовної мозаїки. На фото — знайома всім сільська криниця з журавлем або воротом, але як її називають у різних регіонах?
У центральній частині країни найчастіше кажуть “криниця” — слово, що звучить просто й по-домашньому. На Полтавщині й Кіровоградщині часто можна почути “криниця з воротом”, наголошуючи саме на механізмі підйому води.
У західних областях переважає слово “криниця”, але подекуди додають уточнення “криниця на ланцюгу”, особливо якщо конструкція має характерний дерев’яний ворот. А от на Закарпатті трапляється й назва “студня”, яка збереглася з давніших часів.
На півночі, зокрема на Поліссі, можна почути “колодязь” — варіант, що зберігся під впливом давніх діалектів і сусідніх мов.
Південні області частіше використовують “колодязь”, хоча в селах, де зберігаються старі двори, люди й досі кажуть “криниця”, особливо коли конструкція дерев’яна або має традиційний ворот.
А на сході України обидва варіанти — “криниця” і “колодязь” — зустрічаються майже однаково часто, залежно від села чи навіть родини.
Отак одна й та сама споруда має десятки відтінків назви — кожен зі своїм характером, історією та місцевим колоритом.
