Про це заявив очільник Мінсоцу Денис Улютін, підкресливши, що стратегія охоплює всі ключові виклики, з якими стикаються ВПО.
Що передбачає стратегія?
Як зазначив Денис Улютін, найбільший запит серед ВПО – це житло. У цьому контексті варто дати людям можливість мати власне житло, а не постійно перебувати у місцях тимчасового проживання. Крім того, новий блок про повернення українців з-за кордону має на меті уникнути напруженості між ВПО та тими, хто повертається додому, а також сприяти плавній інтеграції громадян у суспільство.
Основні напрямки роботи Мінсоцполітики:
ІТ-складова: створення спеціального вебресурсу для ВПО з покроковими інструкціями – самодекларування про евакуацію, перелік МТП, де можна зупинитися, та блок реінтеграції.
Житлові програми: субвенція 1,5 мільярда гривень на облаштування тимчасового житла, підтримане проживання та придбання будинків у сільській місцевості для ВПО.
Пільгове кредитування для ВПО: держава компенсує 70% першого внеску та щомісячних платежів у перший рік, а також до 40 тисяч гривень витрат на супутні послуги при оформленні кредиту.
Хто повернеться додому?
За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), менше половини з 5,6 мільйонаукраїнських біженців за кордоном планують повертатися. За різними сценаріями після завершення війни за кордоном можуть залишитися 1,7 – 2,7 мільйона громадян, що поглибить демографічну кризу та старіння населення в Україні.
Найбільше схильні повертатися:
Класичні воєнні біженці – 64% точно або скоріш повернуться;
Особи зі сильним зв’язком з Україною – 51% точно або скоріш повернуться;
Економічно вразливі (жінки або одинокі матері) – 28% точно або скоріш повернуться;
Молодь до 35 років, яка будує нову життєву траєкторію – 12% точно або скоріш повернуться.
Нові ініціативи уряду мають допомогти зменшити соціальне напруження та забезпечити комфортне повернення громадян, одночасно підтримуючи ВПО та інтеграцію у громади.
Чи можуть країни ЄС змусити українців призовного віку повернутися додому?
Раніше Європейська комісія заявляла, що питання примусового повернення українських чоловіків призовного віку наразі не розглядається на рівні ЄС. У Брюсселі також наголосили, що найближчим часом змін у цій політиці не передбачається.
Дискусії щодо можливого повернення українців активізувалися після заяв окремих чиновників із Люксембургу, однак речник Єврокомісії підкреслив, що правила тимчасового захисту для українців у ЄС залишаються чинними. Їхня дія, як очікується, триватиме щонайменше до 2027 року.
