— МАМО, ВІДКРИЙ! ЦЕ Я!… ЛІЗА? НЕ МОЖЕ БУТИ…— ЗАРАЗ, ДОНЕЧКО, ЗАРАЗ….ВОНА РОЗЧАХНУЛА ДВЕРІ — І ПЕРЕД НЕЮ СТОЯЛА ЇЇ ДІВЧИНКА. ТА САМА ЛІЗОНЬКА, ТІЛЬКИ… ІНША. ДОРОСЛА…— МОЖНА ЗАЙТИ? — ЗВИЧАЙНО, РІДНА, ЗВИЧАЙНО! — Я… Я ТАК РАДА, ЩО ТИ ПРИЙШЛА…ЗА ВІКНОМ ПАДАВ СНІГ.ТІЛЬКИ ЩОСЬ БУЛО НЕ ТАК…

No Comments

— Мамо, відкрий! Це я! Голос за дверима пролунав так несподівано, що Ольга Миколаївна завмерла з тарілкою в руках. Серце…

Loading

— Ти чия, мала? ..— Давай-но я тебе додому занесу, зігрієшся.Підняла її на руки.Принесла додому, сусіди тут як тут — новини в селі швидко розлітаються. — Господи, Ганно, де ти її взяла?— А що ж із нею робитимеш?— Ти що, Ганно, зовсім з розуму зійшла? — Куди тобі дитину? На що годувати будеш?

No Comments

Моїй доньці було три роки, коли я її під мостом знайшла в багнюці. Виховала як рідну, хоча люди й перешіптувалися…

Loading