Чи знали ви, що понад тисячу років тому дочок київського князя Ярослава Мудрого коронували в наймогутніших державах Європи?
Не одну. Не дві.
Чотири корони — з одного київського дому.
Це не міф і не “перекази”.
Це — зафіксована історія.
Київські князівни на європейських престолах
Анна Ярославна — королева Франції, дружина Генріха І
Анастасія Ярославна — королева Угорщини
Єлизавета Ярославна — королева Норвегії, а згодом і Данії
Агата Ярославна — мати святої Маргарити, королеви Шотландії
Коли європейські королівські доми шукали союзів —
вони дивилися не на Захід і не на Південь, а на Київ.
Бо Київська Русь була державою, з якою рахувалися.
Київ — центр європейської політики XI століття
Це ще не все.
Князь Ізяслав, син Ярослава, був одружений з польською принцесою.
Князь Всеволод — з донькою візантійського імператора.
А мати всієї цієї династії — Інгігерда, донька короля Швеції.
Тобто:
Франція
Угорщина
Норвегія
Данія
Польща
Візантія
Швеція
Усі дороги сходилися в Києві.
Анна Ярославна — королева, яка привезла в Париж Київ
Анна Ярославна була не просто “дружиною короля”.
Вона:
— знала чотири мови,
— була освіченішою за більшість французької знаті,
— привезла до Парижа Євангеліє з Києва,
на якому королі Франції присягали аж до XVIII століття.
Її підпис стоїть на державних документах —
у той час, коли її чоловік ставив хрестик.
Її нащадки — 18 королів Франції.
Київська кров у британській короні
А тепер — факт, який особливо дратує тих, хто намагається стерти нашу історію.
Королева Єлизавета II, яка нещодавно відійшла у вічність,
була нащадком Агати Ярославни — київської князівни.
Так, тієї самої, чия донька стала святою королевою Шотландії Маргаритою.
Випадковість, що Британія сьогодні — один із найнадійніших союзників України?
Чи, може, історія має довгу пам’ять?
Королеви з характером
Київські князівни не були покірними ляльками при троні.
Єлизавета, королева вікінгів, відповідала на погрози самодержців так, що сьогодні це назвали б стилем «руського корабля».
Вона ж врятувала англійську принцесу Гіту і видала її заміж за нашого Володимира Мономаха.
Це була не слабка кров.
Це була кров державності.
То де тут “російське”?
Ніде.
Бо Русь — це Київ.
Бо Русь — це Україна.
Коли в Парижі коронували Анну Ярославну,
на місці майбутньої Москви ще вовки рили нори.
Висновок простий
Поки хтось у Європі “вагається”,
чи пускати Україну до ЄС,
варто нагадати:
Ми були в Європі ще тоді, коли Європа шукала нас сама.
Київ дав Європі королев, королів і династії.
Москва — лише проблеми.
І коли у нас намагаються відібрати ідентичність,
варто просто відкрити історію.
Слава Україні.
Слава Києву — матері європейських корон.
