У 1986 році чоловік із норвезької Арктики, який мав глибоку любов до Японії, запропонував ідею, яка змінила те, як у світі їдять суші.
На той час норвезька лососева індустрія стрімко зростала, але потребувала виходу на нові ринки.
Уряд запустив проєкт Project Japan, сподіваючись продавати більше риби в країну, відому своєю любов’ю до морепродуктів. Але був один нюанс – японці не їли лосося сирим.
Аналітиком ринку найняли Бйорна-Ейріка Олсена, молодого норвежця із глибоким захопленням Японією.
Його пристрасть до японської культури почалася у 12 років, коли він побачив класичний фільм Акіри Куросави “Сім самураїв”.
“Я був повністю захоплений цим фільмом і тієї ж миті вирішив, що хочу бути таким, як вони”, – розповів Бйорн-Ейрік Всесвітній службі BBC.
Цей інтерес привів його до Осаки – великого міста на південний захід від столиці Токіо – де він вивчав мову, а згодом до університету Кюсю у Фукуоці, де він досліджував виробництво та використання морських водоростей.
Початкова ідея Project Japan полягала в пошуку нового ринку для мойви, креветок, червоного окуня та оселедця.
