Податок стосуватиметься власників:
квартир площею понад 60 кв. м;
будинків понад 120 кв. м;
різних типів житла (включно з частками), якщо загальна площа перевищує 180 кв. м.
Як визначається ставка податку
Розмір податку встановлюють органи місцевого самоврядування. Вони враховують тип нерухомості та її розташування.
Водночас існує обмеження: ставка не може перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати за кожен квадратний метр понад норму.
Станом на 1 січня 2025 року мінімальна зарплата становила 8 000 грн. Це означає, що максимальна ставка податку — 120 грн за 1 кв. м «зайвої» площі.
Приклад розрахунку
Щоб краще зрозуміти, як це працює, розглянемо простий приклад.
Якщо у власності є квартира площею 65 кв. м:
оподатковується лише 5 кв. м (65 – 60);
ставка — 120 грн за 1 кв. м;
загальна сума податку становитиме: 5 × 120 = 600 грн.
Такий підхід дозволяє оплачувати лише перевищення встановленої норми, а не всю площу житла.
Коли і як сплачувати
До 1 липня власники нерухомості отримають повідомлення про нарахування податку. Це може бути електронне повідомлення або рекомендований лист.
Після отримання документа є 60 днів, щоб здійснити оплату. У разі затримки передбачені фінансові санкції.
Хто звільняється від сплати
Закон передбачає низку випадків, коли податок не нараховується.
Не сплачують податок:
власники житла в межах встановлених норм;
власники нерухомості на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій або пошкодженого житла;
дитячі будинки сімейного типу;
житло дітей-сиріт та дітей з інвалідністю (за певних умов);
нерухомість громадських організацій осіб з інвалідністю;
житло багатодітних і прийомних сімей (п’ять і більше дітей).
Що це означає для українців
Фактично цей податок не є новим, але у 2026 році він знову стане актуальним для частини власників житла. Його сплачуватимуть ті, хто має нерухомість більшої площі та не підпадає під пільги.
У нинішніх економічних умовах навіть такі відносно невеликі суми можуть бути відчутними для бюджету родин. Водночас сама система виглядає більш-менш справедливою: платити потрібно лише за площу, яка перевищує базові норми.
Це означає, що більшість власників стандартних квартир і будинків не відчують додаткового фінансового навантаження.
