Бо подвиг, який бачить увесь світ, не має кордонів.
Олександр Мацієвський — воїн Збройних сил України, снайпер 163-го батальйону 119-ї бригади територіальної оборони. Він потрапив у полон поблизу Бахмута — одного з найпекельніших напрямків цієї війни.
На відео, яке 6 березня 2023 року облетіло планету, Олександр стоїть без зброї, перед озброєними російськими окупантами.
Йому не погрожують. Не змушують говорити.
Він сам піднімає очі — і спокійно каже:
«Слава Україні».
За ці слова його розстрілюють.
Ці кілька секунд стали історією.
Символом.
Моментом, у якому зійшлися страх і гідність — і перемогла гідність.
Після ідентифікації тіла Україна офіційно підтвердила: на відео саме Олександр Мацієвський.
Йому посмертно присвоєно звання Героя України.
Його останні слова стали символом незламності для мільйонів — не лише українців.
Те, що пам’ятник відкрили саме в Тбілісі, — не випадковість.
Грузія знає, що таке російська окупація.
Знає, що таке вбиті за свободу.
І знає ціну слів, сказаних перед смертю.
Цей пам’ятник — не просто камінь.
Це відповідь світу на спробу залякати.
Це нагадування: навіть без зброї українець залишається воїном.
Олександр заплатив життям.
Але його слова живуть — у кожному, хто не схиляє голову.
У кожному, хто продовжує боротися.
У кожному, хто каже: «Ми не здамося».
Герої не вмирають.
Слава Україні.
Слава Героям.
