Моркву підживлюють не всі городники, але саме підживлення часто допомагає отримати рівні, великі, солодкі та соковиті коренеплоди. Особливо це важливо в роки, коли ґрунт виснажений або погода не надто сприятлива.
Для гарного росту моркві потрібні фосфор, азот, калій і бор. Можна використовувати готові мінеральні добрива, але багато дачників віддають перевагу народним засобам — вони м’якше діють на рослини й безпечніші для ґрунту.
Підживлювати моркву бажано кілька разів за сезон: під час посіву, після появи сходів, ще раз приблизно через три тижні та востаннє — за два тижні до збору врожаю. Якщо немає можливості дотриматися повної схеми, достатньо зробити хоча б одне-два підживлення. Найважливіше — підгодувати моркву після появи сходів.
Першу підгодівлю проводять тоді, коли на рослинах з’явиться три справжні листочки, зазвичай приблизно через два тижні після сходів. Ці способи підходять не лише для моркви, а й для буряка.
Попіл.
Його можна вносити сухим або у вигляді настою. Для сухого підживлення ґрунт спочатку розпушують, розсипають приблизно 250 г попелу на 1 кв. м і поливають грядку. Для рідкого розчину 100 г попелу заливають 10 л води, настоюють і поливають моркву під корінь.
Йод.
На 10 л води додають 20 крапель йоду. Таким розчином поливають міжряддя.
Курячий послід.
Послід заливають водою у співвідношенні 1:10, перемішують і залишають на 12 годин. Потім ще раз розводять водою в такій самій пропорції та настоюють добу. Поливають тільки міжряддя. У спеку таке підживлення краще не застосовувати.
Трав’яний настій.
Для нього підійдуть кропива, кульбаба, лопух, полин та інші бур’яни без насіння. Відро заповнюють травою на дві третини, заливають водою до верху й залишають на сонці на 5–7 днів. Настій періодично помішують. Коли бродіння припиниться і піна зникне, рідину розводять водою 1:10 та поливають рослини. Металеву ємність краще не використовувати.
Будь-яке підживлення моркви проводять тільки по вологій землі — після дощу або попереднього поливу
![]()