Непоправна втрата…
Її любили мільйони…
З життя пішла українська телеведуча Людмила Клепакова.
Це сталося вчора 13 квітня.
Трагічну звістку на своїй сторінці у фейсбуці повідомила сценаристка, викладачка “Майстерні DOC Сергія Буковського” Вікторія Бондар.
Як виявилося, Людмила Клепакова мала проблеми зі здоров’ям. Водночас конкретний діагноз телеведучої Бондар наразі не розкрила.
Близько 4-ї ранку вона покинула цей світ. Мені написала її сестра Асюня.
Ми спілкувались останні місяці щоденно. І з Кльопою, і з Асею. Ася мені давала “звіт” про перебіг цієї швидкої нестерпно болючої хвороби Люсі.
Кльопочки немає з нами. Пішла на другий день після Великодня. Не знаю, що це значить, але вірю, їй там буде легше, на небесах, – написала Вікторія.
Сумну новину у соцмережах також підтвердила команда телеканалу 1+1, де Людмила раніше працювала.
Щирі співчуття рідним та близьким. Ми назавжди пам’ятатимемо Людмилу яскравою, світлою, професійною та щирою людиною, яка залишила великий відгук у серцях мільйонів…
Дякуємо за внесок, за бачення, за цінності, на яких зростало не одне покоління українців,
– наголосили в публікації.
Прощання з Людмилою Клепаковою відбудеться в середу, 15 квітня. Церемонія розпочнеться о 15:00 у Великому залі Київського крематорію за адресою: вул. Байкова, 16.
Що відомо про Людмилу Клепакову?
Вона виросла в родині Всеволода Дмитрука, головного редактора “Спортивної газети”. Закінчила факультет журналістики й розпочала кар’єру на Українському телебаченні.
У 1980-1990-х роках Людмила працювала в Головній редакції кінопрограм, де була ведучою та редакторкою “Новин кіноекрана”, “Все про кіно” та інших програм.
3 вересня 1995 року в ефірі УТ-1 разом із Юрієм Макаровим стала однією з перших ведучих “Студії 1+1”, яка згодом трансформувалася в телеканал 1+1.
У другій половині 1990-х років була однією з помітних ведучих каналу: вела програму “Імперія кіно”, присвячену кінематографу, та зарекомендувала себе як фахівчиня у сфері кіно.
Також пізніше Людмила працювала на ТЕТ і брала участь у медіаекспертній діяльності.
