Рік на рік не доводиться. Колись вдається отримати ідеальну розсаду, яка відмінно переносить переїзд, веселими темпами росте на городі, активно плодоносить і завалює врожаєм аж до осені. Саме так, до речі, й було того року. Літо було тепле, розсада вийшла чудова, доглядати посадки виходило регулярно і своєчасно, шкідники та хвороби не буяли в теплиці. Результат – наїлися помідорів до відвалу влітку, доїдали їх до глибокої осені, досі є запаси перетертих помідорів та банок із заготовками.
Але так, на жаль, так не завжди. Буває і так, що як не намагайся з розсадою та доглядом за рослинами в теплиці, все марно. Тепла мало, сонця мало, вологість висока – ось тобі й усі умови для зовсім мізерного врожаю, якого ледве на їжу вистачає.
Але це не привід старатися. Вибираємо правильні сорти, не поспішаємо з посадками, дбаємо про розсаду – початок покладено. А далі покаже час та погода. Дуже сподіваюся, що цього року нас знову завалить помідорами.
Ідеальна розсада – це пишні насичено-зелені кущики з товстими та міцними стеблами та добре розвиненою кореневою системою. До цього ми й прагнутимемо. А що для цього зробити? Розповідаю.
- Найпопулярніша порада про те, що робити, щоб розсада не витягувалась і була міцною – постійно її досвічувати. Але це лише частина успіху. Насправді витягування, зростання кволих і тоненьких стебел – результат не лише нестачі світла, а й підвищеної температури повітря.
Тому ми не просто ставимо сіянці на найсвітліше підвіконня і за потребою досвічуємо їх, а ще й намагаємось захистити їх від жару батарей. Особливо важливо зробити це на початкових етапах зростання, коли насіння тільки-но проклюнулося. На перший тиждень розсаді намагаємось забезпечити температуру +16…+18°С. Потім можна допустити вже й стандартні кімнатні температури +20…+22°С.
Як забезпечити прохолоду? Ідеальний, на мою думку, варіант – покласти на підвіконня листи пінопласту. Вони повинні перекривати потоки гарячого повітря від батарей, водночас захищати коріння рослин від холодного повітря, що йде з (можливих) щілин.
Чим спекотніше вдома, тим інтенсивнішим має бути рівень освітлення. І навпаки: якщо в квартирі досить прохолодно, розсада стоїть на південному вікні, можна взагалі без досвічування обійтися (за умови, що томати посаджені не дуже рано). Але на перші дні я все ж рекомендую включати лампи: гарне освітлення і знижена температура в перші дні – запорука міцної розсади з товстими стеблами.
- Деякі садівники у гонитві за потужними сіянцями чи не з перших днів життя починають підживлювати їх. І протягом усього періоду вирощування в будинку напихають розсаду азотом. Логіка звичайно є: рослинам справді потрібний азот для росту зелені. Але потужна розсада – це не зарості. Це насамперед міцна коренева система, товсті стебла та м’ясисте листя. Тому не рекомендую налягати на азот. А до пікірування взагалі не годувати розсаду.
Починаємо через тиждень після пікірування. Що даємо? фосфор. Саме він потрібен для міцного коріння. Невелика доза азоту корисна для підтримки зелені. Якщо ви використовуєте готові добрива для розсади, дивіться, щоб у них було більше калію та фосфору, а азоту не надто багато. Для підживлення можна використовувати амофос (0,5 чайної ложки на 1 л води) або золу.
- У фазі 3-4 справжнього листя розсаду корисно обприскати регулятором росту – інгібітором гібереліонів. Він гальмуватиме вироблення фітогормонів росту і перешкоджатиме витягуванню розсади вгору. Нічого страшного з сіянцями не станеться, основні фізіологічні процеси порушені не будуть, переживати не варто. Все навпаки – вони сповільнять своє зростання нагору і нарощуватимуть товсті стебла, зміцнюватимуть коріння. Словом, рости швидше вшир, ніж угору.
Найпоширеніші подібні препарати – «Атлет» та «Рівал». Інструкція із застосування є на упаковці. Готуємо розчин та обприскуємо сіянці. До речі, їх можна використовувати і далі, якщо наприклад, терміни висадки розсади на грядки зсуваються на більш пізні.
Правильний баланс освітлення та температури, переважно фосфорно-калійні підживлення, а не азотні, регулятори росту – ось вам рецепт міцної та кремезної розсади томатів!
