Життєвий шлях мешканця Сум Сергія Гробового схожий на сюжет пригодницького фільму: здобуття юридичного фаху, дипломатична служба в посольстві Кувейту та доленосна зустріч із майбутньою дружиною з Пекіна. Проте зараз його життя має зовсім інший вигляд: о шостій ранку він починає свій робочий день як двірник. Сам Сергій у такій зміні діяльності бачить лише плюси: каже, що робота просто неба та щоденна комунікація з містянами приносять йому справжнє задоволення.
Історію сумського двірника-поліглота розповідає Суспільне.
«Мій робочий день розпочинається о 6:00, а закінчується коли як: може о 17:00, може о 18:00. Вихідних немає», — пояснює чоловік.
Будні сумського комунальника
Сергія Гробового щодня можна побачити в центральній частині Сум — він дбає про чистоту вулиць і про комфорт та затишок містян.
«До моїх обов’язків входить взимку прибирання снігу, треба довбати кригу, щоб люди не впали. А влітку я садівник, навесні саджаю квіти, овочі, допомагаю бабусям стареньким», — каже двірник.
Поліглот на дипломатичній службі
Сергій розповідає: народився в Сумах. Його дідусь — кореєць, тому культура і мова цієї країни серед тих, що цікавлять чоловіка. Навчався в школі №4. Був старшою дитиною в родині й почав працювати з 14 років, щоб допомогти мамі. Закінчив Херсонський факультет Запорізького юридичного інституту, тому знається на історії і правознавстві. Розповідає: раніше працював охоронцем у київському метро, аж раптом з’явилася нова робота.
«Прийшов високий чорнявий чоловік, почав щось питати, слово за слово, він сказав: „У нас є вакансія в посольстві Кувейту, прийди на співбесіду до посла“», — пригадує чоловік.
Так Сергій здобув посаду працівника господарського відділу в консульстві, також допомагав послу з побутовими справами. Коли в Україні змінився посол, Сергій повернувся до Сум і почав працювати двірником.
«Подобається на повітрі, подобається спілкуватися з людьми, приносити їм задоволення. Якщо чисто — вони дякують мені за працю».
Інтернаціональне кохання
Прибираючи вулиці, розповідає Сергій, познайомився зі своєю дружиною. Разом із Лізою, яка приїхала з Пекіну на навчання, у серпні 2025 року створили інтернаціональну родину.
«Прибирав на Жовтневій, зараз Покровська, і побачив — дві красуні стоять. Китайською сказав „Ніхао“, тому що я поліглот, вісім мов знаю. I can speak English… Також польською говорю, німецькою, арабською», — каже Сергій.
«Коли я тільки приїхала, бачила його. Він не соромився, привітав мене, і я: „О!“. Ми трохи познайомилися, спілкувалися. Я дізналася, що він теж любить мову і любить спілкуватися», — пригадує Єлизавета.
Сергій та Ліза люблять читати, особливо українських класиків, дивляться фільми, люблять музику. Часто, розповідає подружжя, відвідують сумську філармонію. Днями Сергію вручили там грамоту — за популяризацію закладу і культури. Також подружжя постійно вдосконалює знання мов.
«Спочатку англійську в школі вивчав, але не бачив сенсу. А коли приїхали американські місіонери-християни, почав спілкуватися, і міг тільки сказати, що мене звуть Сергій. Стало соромно — і за пів року вивчив середній рівень, міг вільно спілкуватися з ними», — пояснює чоловік.
Сергій говорить: знайомить дружину з українською культурою. Ліза любить носити українські хустки та обожнює місцеві страви.
«Я завжди їла „хімію“ на Батьківщині. Найсмачніше — суп, борщ, харчо, пельмені, вареники і молоко», — каже дружина Сергія.
Громадське визнання: позитив, що виходить за межі роботи
Артдворик на Воскресенській — одне з місць, де Сергій регулярно підтримує чистоту.
«Він дуже оригінальний. У ньому є щось таке незвичне для типового сум’янина. Але це незвичне акцентується в нього на добрі. Коли я спілкувався з ним — він з таким добрим посилом, я ціную і дивуюсь цьому. Сергій багатенько нам у дворі прибирає, але для нього головне не зробити роботу, він завжди залишає після себе позитив», — говорить місцевий мешканець Сергій Гуцан.
«Частенько я цю пару бачу у філармонії, вони разом сидять, дуже цікаві, веселі. Я не знав, що Єлизавета з Китаю. Дуже приємна пара, і завжди їх тепло зустрічають у філармонії», — каже місцевий житель Сергій Замченко.
Місце, де теж часто можна їх зустріти, каже подружжя, це благодійний фонд «Карітас».
«Раніше він був на локації на вул. Ярослава Мудрого, потім прийшов до нас десь пів року тому. Сказав, що хоче допомагати будь-якою роботою. Допомагав з прибиранням листя, допомагав організовувати різні заходи, розповів, що у нього талановита дружина, яка теж може надавати допомогу. Вони долучалися, коли ми писали Всеукраїнський диктант, організовували різні культурні заходи про Китай», — зазначає фахівчиня БФ «Карітас Суми» Ірина Недбай.
В.о. міського голови Сум вручив Сергію Гробовому нагрудну відзнаку і подяку — за вагомий внесок у розвиток житлово-комунального господарства Сум.
Раніше ми писали про 63-річного китайського двірника, який почав займатися балетом лише десять років тому, і став живим прикладом того, що ніколи не пізно йти за своєю мрією
