Усе почалося з простої втоми.
Студенту набридло годинами перевіряти тексти — свої й чужі. Шукати помилки, правити коми, переписувати формулювання. Він подумав: якщо комп’ютер може рахувати мільйони операцій за секунду, чому він не може допомогти писати?
Замість скаржитися — він створив рішення.
Цим студентом був Максим Литвин. Разом із партнерами — Олексієм Шевченком і Дмитром Лідером — він запустив сервіс, який сьогодні знає кожен, хто бодай раз писав англійською.
Його назва — Grammarly.
⸻
Спочатку це був інструмент для студентів — перевірка граматики й плагіату.
Потім команда зрозуміла: людям потрібен не просто “редактор”, а помічник у комунікації.
У 2009 році Grammarly вийшов у світ як браузерне розширення — без гучної реклами, але з потужною ідеєю.
І далі — ефект снігової кулі.
Сьогодні Grammarly — це:
• понад 30 мільйонів щоденних користувачів;
• офіси в Києві, Сан-Франциско, Нью-Йорку;
• оцінка компанії понад $13 мільярдів;
• інструмент, без якого не уявляють роботу журналісти, юристи, дипломати, викладачі й студенти.
Але найголовніше — це не цифри.
Grammarly уже давно не просто “виправляє коми”.
Він аналізує тон, інтонацію, контекст, допомагає звучати впевнено, переконливо й доречно.
У світі, де одне слово може зруйнувати або побудувати довіру — українська розробка допомагає мільйонам людей бути почутими правильно.
І Максим Литвин рідко говорить про себе. Але завжди наголошує: це успіх команди. Українських інженерів, дизайнерів, аналітиків.
Бо інколи велика історія починається з дуже простої думки:
“Чому б не зробити краще?”
![]()