” Що робити, якщо Вас звинувачують в тому, чого Ви не робили ?
Трагічних реакцій на такі звинувачення у нас бути не повинно . Ти знаєш, що ти цього не робив, і Бог це знає . Ти перед Ним цього гріха не вчинив – ось головне . А людям, які тебе звинувачують, твої виправдання не потрібні . Вони влаштовують такого роду самочинні розслідування зовсім не для того, щоб знайти правду . Правда їм взагалі байдужа . Їм все одно, ти це зробив або не ти . У них є потреба принижувати і четвертувати іншу людину . Для цього їм потрібен привід . Їх поведінка може бути пов’язана з комплексом неповноцінності, збитковістю, заздрістю – людина, яка заздрить, може не тільки того, кому заздрить, брудом поливати, а й інших теж – йому все одно .
Звичайно, нервова система у людей різна . Хтось махне рукою і забуде, а для когось це дійсно травма на все життя . Але тут важливо зрозуміти : якщо ти загрузнеш у з’ясуванні відносин з цими людьми, хоча б подумки, – у тебе все життя повз пройде . Ти все життя будеш щось їм доводити . А доводячи, що ти не верблюд, ти сам собі потихеньку вмовиш, що ти таки верблюд – бодай, в чиїхось очах . І таким чином стаєш залежним від обвинувачення . Ось чому це страшно, це небезпечно – виправдовуватися в тому, чого ти не зробив . Потрібно вчасно переключитися з людського суду на Суд Божий і сказати : Господи, Ти все знаєш – і нехай буде воля Твоя . Цього достатньо . По суті це означає – залишитися здоровим психічно і цілим духовно “.
Торін Володимир Юрійович
