StorinkaUA

Тут цікаво

  • НОВИНИ
  • ІСТОРІЇ
  • ПОРАДИ
  • РЕЦЕПТИ
  • ЦІКАВЕ
  • Home
  • Без категорії
  • Я просто неймовірно захоплююся такими людьми…

Я просто неймовірно захоплююся такими людьми…

admin
27.01.202627.01.2026 No Comments

Я просто неймовірно захоплююся такими людьми…

На світлині — Олександр Зозуляк, офіцер Збройних сил України, старший лейтенант і воїн із незламним характером.

Його життєвий шлях — це приклад справжньої мужності. 25 січня 2015 року проросійські формування здійснили потужний наступ на українські укріплення поблизу висоти 307,5, відомої як «Валєра». В атаку пішли п’ять танків за підтримки БМП. Наші захисники прийняли бій і змогли стримати ворога, однак згодом були змушені відступити.

Під час хаосу бою один із ворожих танkів на повній швидкості увірвався на позицію, наїхавшu на трьох українських бійців, тяжко травмував танкіста та двічі nереїхав Олександра, який перебував в окопі. Але він залишався при свідомості. Коли розплющив очі — погляд уже не фокусувався, очі просто розбіглися в різні боки. Врятували бронежилет і захисні наколінники.

Травми були жахлuвuмu. Після такого практично не виживають. Але наш захисник тримався. Тримався з останніх сил.

Над ним застряг ворожий танk — понад годину Сашко пролежав під цією багатотонною машиною. І ця година тривала, як вічність.

Українські бійці миттєво ж відкрили вогонь по цьому танку. Гранатометник Борис Лисий із РПГ-7 влучно підбив танк. Люки на башті відчинилися, і побратими закинули всередину гранати. Остаточну крапку поставив Руслан Халілов, додавши ще дві.

У тому бою загинули семеро українських воїнів і близько десяти окупантів, одного ворожого танкіста взяли в полон. Олександр Зозуляк втратив ліву руку.

Попереду були місяці лікарень, болісна реабілітація, протезування. Та він не зламався. У 2018 році Олександр представляв Україну на міжнародних «Іграх Нескорених» у Сіднеї. А в 2021-му в його житті сталося ще одне диво — народився син.

Як би не було важко на війні, якими б страшними не були поранення, усього три літери — «син» — здатні повернути віру й дати сили жити далі.

Бо саме заради дітей, заради майбутнього, заради свободи нашої землі стоять такі люди, як Олександр. Вони — жива історія сучасної України. Вони — її щит і серце. І поки в нас є такі герої, доти житиме Україна. Слава нашим захисникам. Слава Україні!

Loading

Навігація записів

Справді, Зінаїда Павлівна дрімала, відкинувшись на спинку сидіння, і голосно хропіла.
Ми пам’ятаємо…

Related Articles

Хто за ким проїде це перехрестя?

admin
20.03.2026 No Comments

Задачка із ПДР: куди можна їхати на цьому перехресті?

admin
20.03.2026 No Comments

Хто за ким проїде зображене перехрестя?

admin
20.03.202620.03.2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • У гоpах Румyнії знaйшли тiло 28-pічного укpаїнця. Спливли шoкуючі подpобиці
  • Помер патріарх Філарет
  • Як посіяти моркву так, щоб потім не довелося її проріджувати. Відтоді як користуюся цими способами, роботи на городі стало значно менше.
  • Як укоренити троянду з подарованого букета: спробувала і не пошкодувала
  • Полийте півонії цим навесні — і вони порадують вас гарним цвітом
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes