Понад два роки між надією і тишею: Франківщина втратила Захисника
Це чекання тривало надто довго.
Раніше повідомлялося, що підтвердилася загибель захисника з Франківщини Миколи Богатчука. Понад два роки його вважали зниклим безвісти. Увесь цей час родина жила між вірою і страхом, між молитвами й тишею, яка не давала відповідей.
Микола Богатчук народився 13 травня 1996 року і жив у Косові. Служив у лавах Збройних сил України, був молодшим сержантом, командиром 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного батальйону. Він був серед тих, хто не відступає і не шукає легших шляхів, навіть коли стає надто важко.
Два роки невідомості змінюють усе.
А правда, на яку чекали, приходить надто пізно.
З грудня 2023 року Микола вважався зниклим безвісти. Родина чекала. Громада сподівалася. Лише тепер стало відомо: 11 грудня 2023 року він загинув поблизу Мар’їнки на Донеччині, виконуючи бойове завдання під час захисту України.
Для близьких Микола був не військовим зі зведень. Він був сином, частиною дому, людиною, на яку чекали щодня. Для побратимів — воїном, який тримав стрій до кінця. Для громади — своїм, за якого мовчки молилися.
Сьогодні Франківщина схиляє голови. Додому повертається не просто ім’я — повертається відповідь, якої боялися і водночас чекали. Після двох років тиші біль звучить інакше. Тихіше. Глибше.
Як, на вашу думку, родинам допомагає пережити довгу невідомість підтримка громади?
Чому так важливо пам’ятати імена тих, кого чекали до останнього?
Він був у тиші. Він став пам’яттю.
Поставте 
, якщо пам’ять для вас — це продовження любові.
Джерело: Суспільне
